Під гаслом "Не дай піти у забуття жодному бійцеві АТО" продовжується робота над проектом "Хоробрі серця неможливо зупинити!"
Відстежені імена та історії загиблих героїв Запорізького краю, що доповнили презентацію проекту:
Пошукова робота продовжується!
Якщо ви хочете стати учасником проекту і є чим доповнити прогалини у нашому відстеженому на сьогодні матеріалі, запрошуємо до співпраці!
А до усіх своїх матерів звертаються сини, що загинули, але завжди поруч ...
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Що слово "бабуню" вже не буде твоїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько -
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає,
І рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває -
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину,
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. І любив Україну -
Вона , як і ти, була в мене одна.
Оксана Максимишин - Корабель